Простій є вимушеним призупиненням роботи, зумовленим відсутністю організаційних або технічних умов, потрібних для виконання роботи. За обставин, що зумовлюють простій структурного підрозділу чи всього підприємства, складається акт про початок простою за участю представників адміністрації, профспілкового комітету та трудового колективу, на підставі якого керівник підприємства видає наказ про час простою та оплату простою.
Порядок оплати простою врегульований ст. 113 КЗпП України, якою встановлено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку, не нижчого від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
За час простою працівникові не виплачуються доплати, надбавки, премії, та інші виплати, встановлені колективним та трудовим договорами.
Водночас гарантії працівникам за час простою є мінімальними гарантіями, в колективному договорі можуть передбачатися додаткові (збільшені) порівняно із законодавством гарантії.
Головний спеціаліст з питань оплати,
нормування та продуктивності праці
управління праці та соціального
захисту населення райдержадміністрації Інга Кука
| 
