Група "Гости"
Ви увійшли як Гость 
     


Статистика

Каталог статей

Головна » Статті » Охорона праці

Соціально-трудові відносини – запорука стабільності на виробництві

Соціальний діалог це:

на державному рівні - взаємодія Кабінету Міністрів України, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і підприємців  та всеукраїнських профспілок і профоб’єднань.
У 1993 році створена Національна рада соціального партнерства, яка з 2005 року діє як Національна тристороння соціально-економічна рада при Президентові України, з 2012 року як Національна тристороння соціально-економічна рада.  Вона є тристороннім органом. Метою діяльності Ради є узгодження інтересів Сторін соціального партнерства при прийнятті важливих рішень у соціально-трудовій сфері на державному рівні.               

на регіональному рівні – взаємодія обласної державної адміністрації, організацій роботодавців та Федерації профспілок області.
У кінці 1998 року в області створена регіональна рада соціального партнерства, яка розпорядженням голови облдержадміністрації від 13.02.06 №44 була перейменована у тристоронню соціально-економічну раду при голові облдержадміністрації. На виконання Закону України «Про соціальний діалог в Україні» та відповідно до затвердженого   20 лютого 2012 року Національною тристоронньою соціально-економічною радою Типового положення про територіальну тристоронню соціально-економічну раду в області розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.06.2012 №200 утворено територіальну тристоронню соціально-економічну раду.

на територіальному рівні – взаємодія райдержадміністрацій, міськвиконкомів з організаціями роботодавців та об’єднаннями і організаціями профспілок місцевого рівня.
Тристоронні соціально-економічні ради утворені і діють у всіх районах і містах області, укладені територіальні угоди між місцевими органами виконавчої влади, організаціями роботодавців та профспілок.

на виробничому рівні – взаємодія власників або уповноважених ними органів з профспілковими комітетами чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами. На підприємствах, установах та організаціях відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди» укладаються колективні договори.

Соціальний діалог

Прийняття Закону України «Про соціальний діалог в Україні» який схвалено Верховною Радою України 23 грудня 2010 року і набрав чинності 18 січня 2011 року – довгоочікувана подія як для тристоронніх партнерів України, так і для міжнародних організацій, під патронатом яких розроблявся цей Закон з метою впровадження сучасної моделі соціального діалогу в систему державного управління України.
У прийнятому Законі законодавчо закріплена обрана тристоронніми партнерами модель, визначено рівні, суб’єкти сторін та форми здійснення соціального діалогу, критерії репрезентативності профспілок та організацій роботодавців для участі у колективних переговорах з укладення угод, тристоронніх або двохсторонніх органів.

Колективні договори і угоди

З метою регулювання  виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників або уповноважених ними органів на підприємствах в установах і організаціях укладаються колективні договори.
Відповідно до чинного законодавства колективний договір – це основний документ, що об’єднує в собі права, обов’язки, соціальні гарантії роботодавця і найманих працівників.
Закон України «Про колективні договори і угоди» та міжнародні норми, зокрема Конвенція Міжнародної організації праці № 98 «Про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів»,  не передбачають норми обов’язковості укладення колективних договорів.
Разом з тим  статтею 65 Господарського кодексу України передбачено, що на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори.
Також  існує низка інших законодавчих актів, що регулюють ті чи інші моменти, пов’язані з розробкою та укладанням колективних договорів. Багато правових норм просто не можуть діяти, якщо те чи інше право (обов’язок) не закріплено в колективному договорі.
Зокрема, відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці»  та ст.97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Подібні вимоги містяться і в Законі України «Про відпустки» (статті 7, 26) та в інших чинних законодавчих актах.

Сфера укладення колективних договорів. Колдоговір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.

Сторони колективного договору, угоди. Колдоговір укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів – представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом.

Співвідношення законодавства і колективного договору. Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов’язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Дія колективного договору, угоди. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов’язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства.

Контроль за виконанням колективного договору. Контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, що його уклали, чи уповноваженими ними представниками.

Відповідальність за порушення і невиконання колективного договору. На осіб, які представляють власника або уповноважений ним орган чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і з вини яких порушено чи не виконано зобов’язання щодо колективного договору, накладається штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.

Нормативна база. Закон України «Про колективні договори і угоди»  від 1 липня 1993 року №3356-ХП { Із змінами, внесеними згідно із Законами:   № 607/96-ВР від 17.12.96, ВВР, 1997, №  6, ст. 49    №  20/97-ВР від 23.01.97, ВВР, 1997, № 11, ст. 89, №  274-VI (274-17) від 15.04.2008, ВВР, 2008, № 25, ст.240, № 5207-VI (5207-17) від 06.09.2012, № 5458-VI (5458-17) від 16.10.2012 }.

Категорія: Охорона праці | Додав: Rom@ (2017-10-26)
Переглядів: 332 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Державні інтернет ресурси


Прогноз погоди